Сторінка 1 2
3 4
5
Останнім часом в Україні спостерігається згортання демократичних
перетворень і розгортання країни вбік авторитаризму. Звичайною
практикою стало порушення кримінальних справ у відношенні
тих, хто ухиляється від строкової військової служби по
моральних і моральних мотивах, але не має при цьому достатнього
захисту з боку громадських організацій.
Що ж, крім системи репресій, пропонує держава для залучення
призовників на службу у збройні сили: впоряджений побут
у казармах, миролюбну зовнішню і внутрішню політику, соціальний
захист членів родин військовослужбовців? Нічого подібного.
Більш того, на додаток до відомих тягарів армійської служби,
солдат повиннен винести нестерпні у своїй принизливості
і небезпечні для його здоров'я і самого життя тягар нестатутних
відносин. Нижче наводимо декілька листів, отриманих нами
:
"В Збройних Силах України без спору і ... дідівщина,
з усіма виходячими наслідками, щоб цього не було, треба
нове поповнення, яке прийде і буде служити півтора роки,
щоб прийшов один колектив так, щоб він і служив разом
1,5 років, а нас, після місячного карантину віддають в
руки старослужбовцям. Від нас нічого не залишається"
( 2002 рік, лист солдата Смілянського г-ну Черкаської
області)
Це багаторічне злочинне потурання створює сприятливе
середовище для порушників прав людини в казармі. Згідно
даних, оприлюднених на з'їзді комітетів солдатських матерів,
в українських військах гине щорічно 450 військовослужбовців
строкової служби і, як мінімум, вдвічі більше отримують
травми, що є брутальним порушенням природного права людини
на життя і здоров'я, недоторканість і безпеку.
Лист №1
1. Не турбуються про здоров'я, ліків немає.
2. В їдальні - субпродукти
3. Чай без цукру
4. В казармах холодно
5. Замість носків, обмотки
6. Баня холодна
У звільнення - командири не відпускають на протязі 12
місяців
Лист№2
"Ми служимо в Збройних Силах України вже півроку.
Але надій, що повернемося додому здоровим - немає. Для
нормального існування ніяких умов немає. Постійний голод
та холод, навіть коли попадаєш в санчастину, то не можеш
надіятися на швидке одужання, бо там немає ніяких ліків,
за вийнятком зеленки й бинта. В бані немає теплої води,
постійно холодна, немає санітарних умов для захисту від
різних видів хвороб. Буває таке, що натільну білизну не
видають неділями".
Лист №3
"Ми солдати 155 САП, звертаємось до Вас з проханням
розглянути питання:
В нашому полку третина солдат одягнені у шинелі, третина
у пісочних бушлатах, при цьому, як вийшов наказ командира
дивізії "Про перевдягнення", всього особового
складу полку. В комуфльовані бушлати нового зразку. Обіцяння
командира полку не виконується.
Весь особовий склад полку не отримує усіх норм харчування.
В нашому полку вже декілька років відсутні звільнення
з розташування в/ч. При цьому велика кількість військовослужбовців
продовжує самовільно залишати частину". З повагою
весь особовий склад 155 Самохідно-Артилерійського Полку.
